-
1 sonorous
-
2 strong
1. n (the strong) збірн.1) сильні, здорові, дужі2) владні, можновладні (про людей)2. adj1) сильний, дужий; що має велику фізичну силуas strong as a horse — сильний, як кінь
2) міцний, здоровий3) витривалий4) твердий, сильний (про волю)5) могутній; що має силу (владу, перевагу)strong candidate — кандидат, який має великі шанси на успіх
6) сильнодіючий, сильний7) численний8) багатий9) що має юридичну силу10) сильний (у чомусь)12) добрий (про пам'ять)13) сильний, вагомий, переконливий14) рішучий, енергійний; крутий, суворийstrong man — а) владна людина; б) рішучий адміністратор
15) ревний, старанний16) виразний (про стиль)17) грубий (про мову)strong language — грубі вислови, лайка
18) чіткий, певний, виразний, очевидний19) гострий, їдкий, різкий20) інтенсивний, різкий, гучний21) міцний, нерозведенийstrong solution — міцний (насичений) розчин
22) що має певну кількість23) стійкий, сталий, твердий (про ринок, ціни)24) постійно високий (про ціни)25) грам. сильний26) фон. наголошений27) фот. контрастнийstrong point — а) військ. опорний пункт; вогнева точка, дот, дзот; б) перен. сильна сторона (когось); хороша властивість
strong room — а) сейф; комора; б) палата для буйних психічно хворих
the strongег sex — сильна (чоловіча) стать
3. adv розм.дужеto grow strong — посилюватися; зміцнюватися; укорінюватися
to come out strong — а) справляти велике враження; б) енергійно висловлюватися; рішуче виступати
to come it (rather) strong — а) зайти надто далеко; б) дуже перебільшувати
to be going strong — процвітати, бути в повній силі
* * *I n1) сильний, який володіє великою фізичною силою2) здоровий, міцний3) міцнийstrong soil — твердий ґрунт; витривалий
4) твердий, сильний5) сильний, могутній; який має силу, владу, перевагу; потужний; сильнодіючий; численний; багатий; який має юридичну силу6) сильний ( у чому-небудь)7) глибокий ( про розум); здатний ясно мислити, який має здоровий ґлузд; гарний, хороший ( про пам'ять)8) сильний, вагомий, переконливий9) рішучий, енергійний; крутий, строгий, суворий10) твердий, переконаний; рішучий; ревний, старанний12) ясний, сильний, певний13) сильний, гострий, різкий, їдкийstrong breath — поганий запах з рота; інтенсивний, різкий
14) міцний, нерозведений16) eк. твердий, стійкий ( про ціни)17) гpaм. сильний18) фон. який знаходиться під наголосом19) фoтo контрастний20) у гpaм.; знaч.; iм. (the strong) сильні, здорові; сильні світу цьогоII adv1) сильноto be going strong — бути при повній силі; процвітати
2) різко, неприємно -
3 stentorian
adj1) гучноголосий2) громовий, громоподібний; гучний (про голос)* * *aгучний; громовий, громоподібний, зичний ( про голос) -
4 vocal
1. n фон.1) голосний звук2) дзвінкий звук2. adj1) голосовий, мовний2) усний, словеснийvocal communication — усний зв'язок; усне спілкування
3) розмовний; красномовний; виразний4) гучний; шумний; голосний, голосистий; крикливий5) прилюдний, гласний6) поет. звучний; наповнений звуками7) муз. вокальний, для голосу8) фон. голосний9) фон. дзвінкий* * *I n.1) грам. голосний (звук); дзвінкий (звук)2) вокальний твір, пісня; виконання вокального твору (особ. в ж.анрі популярної музики),здатність говоритиII a1) голосовий; мовленнєвий; vocal organs органи мовлення; vocal band /cord/ анат. голосова зв’язка; vocal apparatus мовленнєвий апарат; vocal fremitus мед. голосовое дрижання2) усний, словесний, розмовний; vocal communication усне повідомлення; vocal prayer молитва (що читається) вголос3) говорячий, володіючий даром мовлення; красномовний, виразний4) шумний; голосливий; крикливий: vocal persons крикливі /голосливі/ люди; the most vocal member of the audience найшумніший /голосливий/ з присутніх ( на зборах); голосний; гучний; public opinion has become vocal суспільна думка підняла свій голос5) поет. звучий, лунаючий; наповнений звуками; vocal fountain співаючий фонтан; woods vocal with the sound of birds ліси, наповнені співом птахів в. муз. вокальний, для голосу; vocal music вокальна музика6) грам. голосний; дзвінкий -
5 call
1. n1) крик; вигук2) оклик; гуканняwithin call — поблизу, у межах чутності
3) заклик4) голос (тварини, птаха)5) виклик (в суд тощо)to take the call — а) взяти трубку, відповісти на телефонний дзвінок; б) прийняти замовлення (по телефону)
give me a call — амер. подзвоніть мені (по телефону)
7) візит, відвідини; прихід8) покликання; потяг9) сигнал; свисток10) перекличка11) вимога12) повноваження; право13) потреба, необхідність14) карт. оголошення (козирної масті)15) вабик, ловецький пищик16) церк. пропозиція місця пастора2. v1) кричати, закричати2) гукати, кликати; окликати3) називати, звати; давати ім'я4) викликати, запрошуватиto call a doctor — викликати (запросити) лікаря
5) скликати7) оголошувати8) будитиI was out when he called — коли він заходив, мене не було вдома
10) амер. дзвонити (розмовляти) по телефону12) вважати, гадатиdo you call English an easy language? — ви вважаєте, що англійська мова легка?
I call him my father — я вважаю, що він мій батько
14) підганяти□ call aside — відводити, відкликати вбік
□ call at — зупинятися (в готелі)
□ call away — а) відкликати; б) марно галасувати
□ call back — а) покликати назад; б) брати назад (слова); в) відміняти (наказ); г) згадувати; д) дзвонити по телефону
□ call down — а) покликати вниз; б) кричати тому, хто стоїть унизу; в) винести догану; поставити на місце (когось)
□ call forth — викликати, породжувати, спричинювати
□ call in — а) запрошувати (в дім); б) викликати (лікаря); в) вимагати повернення; г) вилучати з обігу (гроші); д) призивати на військову службу; є) анулювати (закон)
□ call on — а) закликати, звертатися, апелювати; б) дзвонити по телефону; в) запрошувати; г) надавати слово
□ call out — а) викрикувати, вигукувати; б) закричати; в) викликати (звідкись); амер. запрошувати на танець; г) призивати (на військову службу)
□ call over — робити перекличку; викликати відповідно до списку
□ call round — робити обхід, обходити
□ call to — закликати (до чогось)
to call to attention — військ. скомандувати «струнко!»
to call to mind (memory, remembrance) — нагадати, пригадати, згадати
to call to order — а) закликати до порядку; б) амер. відкривати збори
□ call up — а) покликати нагору; б) кричати тому, хто стоїть нагорі; в) дзвонити (викликати) по телефону; г) призивати на військову службу; д) будити; є) нагадувати; є) подавати на розгляд
□ call upon — а) надавати слово; викликати на трибуну; б) бути вимушеним; в) відчувати потребу
◊ to call the score — спорт. вести рахунок у грі
◊ to call in question — поставити під сумнів
◊ to call the tune (the play) — задавати тон
◊ let's call it a day — на сьогодні досить
* * *I [kxːl] n1) крик2) крик, голос (тварини, птаха)3) поклик; окликwithin call — поблизу, поруч, неподалік
out of call — далеко; поза межами чутності
4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)call letters — paд. позивні
5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)6) перекличка, переклик7) заклик8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)to take a call — виходити на оплески, розкланюватися
11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції12) потяг; покликання13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)14) вимогаat call — напоготові, до послуг, в ( чиєму-небудь) розпорядженні
15) eк. попит ( на товар)16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; викликcall for action — бойова тривога; заклик до дії
17) повноваження; право18) потреба, необхідність19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією20) кapт. оголошення ( козирної масті)21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора22) виклик ( підпрограми), звернення ( до підпрограми)23)II [kxːll] v1) кричати, закричати2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити3) називати, звати4) викликати; голосно читати список5) скликати6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатисяto call to witness — посилатися на кого-небудь; призивати кого-небудь у свідки;; юp. викликати свідка
8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним9) повідомляти; оголошувати10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону14) вважати, розглядати; припускати15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти16) миcл. вабити, приманювати птахів17)to call in /into/ question, to call into doubt — сумніватися, ставити під сумнів
-
6 wail
1. n1) зойк; лемент; виття2) завивання3) голосний плач, голосіння, ридання; стогін2. v1) волати; лементувати; вити; стогнати2) завивати (про вітер)3) ремствувати, скаржитися; нарікати, бідкатися4) амер., розм. грати на джазовому інструменті* * *I [weil] n1) крик; виття2) гучний плач, ридання; голосіння; стогониII [weil] v1) волати; стогнати; вити; завивати2) (over, about) нарікати, скаржитися3) оплакувати; голосити, стенати; голосити над небіжчиком4) aмep.; cл. грати на джазовому інструменті -
7 orotund
adj1) звучний, гучний2) чіткий, ясний, виразний (про дикцію)3) пишномовний, претензійний (про стиль)* * *a1) звучний, повнозвучний ( про голос); чіткий, ясний ( про дикцію)2) пишномовний; претензійний ( про стиль) -
8 stentorian
aгучний; громовий, громоподібний, зичний ( про голос) -
9 vocal
I n.1) грам. голосний (звук); дзвінкий (звук)2) вокальний твір, пісня; виконання вокального твору (особ. в ж.анрі популярної музики),здатність говоритиII a1) голосовий; мовленнєвий; vocal organs органи мовлення; vocal band /cord/ анат. голосова зв’язка; vocal apparatus мовленнєвий апарат; vocal fremitus мед. голосовое дрижання2) усний, словесний, розмовний; vocal communication усне повідомлення; vocal prayer молитва (що читається) вголос3) говорячий, володіючий даром мовлення; красномовний, виразний4) шумний; голосливий; крикливий: vocal persons крикливі /голосливі/ люди; the most vocal member of the audience найшумніший /голосливий/ з присутніх ( на зборах); голосний; гучний; public opinion has become vocal суспільна думка підняла свій голос5) поет. звучий, лунаючий; наповнений звуками; vocal fountain співаючий фонтан; woods vocal with the sound of birds ліси, наповнені співом птахів в. муз. вокальний, для голосу; vocal music вокальна музика6) грам. голосний; дзвінкий -
10 wail
I [weil] n1) крик; виття2) гучний плач, ридання; голосіння; стогониII [weil] v1) волати; стогнати; вити; завивати2) (over, about) нарікати, скаржитися3) оплакувати; голосити, стенати; голосити над небіжчиком4) aмep.; cл. грати на джазовому інструменті
См. также в других словарях:
горластий — а, е, розм. Який має гучний голос. || Який любить голосно поговорити, посперечатися на повний голос; крикливий … Український тлумачний словник
ревун — а/, ч. 1) розм. Той, хто багато і часто реве, плаче. 2) мор. Звуковий сигнальний прилад; сирена. 3) Велика широконоса мавпа родини цебусових; має дуже гучний голос … Український тлумачний словник
труба — и/, ж. 1) Довгий порожнистий предмет або пристрій, звичайно кільцевого перерізу, признач. для переміщення рідини, пари, газу і т. ін. || Порожниста споруда такої форми для відведення диму; димар. || Порожниста споруда під дорогою, насипом і т. ін … Український тлумачний словник
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови
сонорний — а, е. Дзвінкий, голосний, гучний; такий, що дає сильний звук при перкусії. || При творенні якого голос переважає над шумом (про приголосний звук). || у знач. ім. соно/рні, них, мн. Приголосні звуки, при творенні яких голос переважає над шумом … Український тлумачний словник
голосистий — а, е. 1) Який має сильний, дзвінкий голос (у 1, 3 знач.). 2) Дзвінкий, гучний … Український тлумачний словник
звучний — а, е. 1) Який чітко і виразно звучить; гучний і чистий. Звучний голос. 2) Який видає чисті, дзвінкі звуки … Український тлумачний словник